Skip to content

Як журналісти вчинили #зраду: “миротворчі” пошуки ворогів народу

Політична активність українського суспільства помітно зросла після Євромайдану. Проте наскільки її результати відповідають сподіванням? English, Русский

Published:

PA-25751119-1_0.jpg

Березень 2016: на Майдані Незалежності люди зібралися на акцію "Свободу Савченко". (c) Sergei Chuzavkov / AP / Press Association Images. На початку травня народний депутат та радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко анонсував публікацію чотирьох (а згодом — семи) тисяч електронних адрес та телефонних номерів працівників медіа. Журналістів проголосили винними у “співпраці із терористами” — які ж злодіяння вони чинили? Відповідь: отримували акредитацію у влади невизнаних республік на Донбасі.

Українські правозахисники вже давно висловлювали занепокоєння “Миротворцем” — сайтом, що виклав ці списки. Із самого початку, коли його в кінці 2014 року заснували колишні чиновники та співробітники СБУ, цей сайт публікує особисті дані людей, названих “ворогами України”: підозрюваних в участі у бойових діях на боці сепаратистів і в акціях “Антимайдану”, а також чиновників невизнаних “народних республік”. І справді, українська патріотична громадськість має підстави вірити, ніби опублікована на “Миротворці” інформація допомагає СБУ; тим часом владні структури дивляться на цей сайт крізь пальці.