Війна на сході України триває вже понад шість років. День Захисника України був впроваджений невдовзі після початку бойових дій і з того часу відзначається 14 жовтня. Здебільшого у цей день вітають військових чоловіків як втілення «захисника нації». Однак події останніх шести років показали, що цивільні - і часто цивільні жінки - настільки ж схильні захищати державність, коли їй загрожує небезпека.
«Ти кличеш мене ‘Марія’ лише тоді, коли гніваєшся на мене. Ти гніваєшся на мене?» - запитує мене Маша, коли я використовую її повне ім’я, розмовляючи з нею по скайпу. Я тоді і справді гнівалася на неї. Зараз не пам’ятаю, чому саме. Можливо, тому, що я помітила, що вона була надто дружньою з ультраправими, а я вважала, що це небезпечно для неї, для її справи, для її репутації. Я вважала, що це неправильно. Вона також не вважала це правильним, але вона була або менш наївною, або менш впевненою у власній правоті, ніж я.
Насправді це трохи дивно, що я переважно кличу її «Маша»: ми обидві із західної України, де «Марія» може стати «Марічкою», «Марусею», але не «Машею». Але саме так її було представлено мені, коли ми вперше познайомилися і саме це ім’я я використовувала, коли не гнівалася на неї.
